БАГАТОМОВНІСТЬ У СУСПІЛЬСТВІ ТА ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Нацюк, М., Осідак, В. (2023). MULTILINGUALISM IN SOCIETY AND EDUCATION: THE UKRAINIAN CONTEXT. ARS LINGUODIDACTICAE(11), 4–15. https://doi.org/10.17721/2663-0303.2023.1.01

Постановка проблеми. Багатомовність стала реальністю у багатьох частинах світу в результаті глобалізаційних та демографічних зсувів у бік багатомовних спільнот. Враховуючи необхідність реагувати на соціальні зміни в освітньому просторі, цілі мовної політики Ради Європи орієнтовані на багатомовні та багатокультурні групи студентів (Council of Europe, 2020). Мова розглядається як інструмент безперервної освіти та є однією середовищем досягнення соціальної справедливості (Commission of the European Communities [CEC], 1995, c. 13). Відповідно, одним із головних завдань мовної політики Європейського Союзу є оволодіння двома європейськими мовами на додаток до рідної з метою просування багатомовної ідентичності та сприяння взаєморозумінню між представниками різних мов та культур (CEC, 1995). Таким чином, усі держави-члени європейської спільноти зосереджуються на дослідженні мовного розмаїття та вивченні кількох мов.
Мета статті. У цій статті автори пропонують тематичний аналіз літератури з проблеми багатомовності у навчанні з метою визначення концепуальних основ дослідження в рамках проєкту «Багатомовна освіта – погляд з позиції Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та оцінювання», який отримав фінансування від Фундації Фольксваген (Хейдельберг, 2022).
Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети автори використали метод тематичного аналізу вибраних джерел, який зазвичай застосовується для критичного вивчення змісту наукових досліджень та здійснення тематичного огляду літератури (Braun & Clarke, 2006). Такий підхід передбачає критичне читання статей, порівняння та зіставлення результатів та оцінювання висновків і, нарешті, інтегрування узагальнень в практичні рекомендації (Slavin, 1986). Загальноєвропейські рекомендаціі з мовної освіти та оцінювання (Council of Europe, 2001) і Доповнення до Рекомендацій (Council of Europe, 2020) стали наріжними каменями під час тематичного аналізу літератури з теми дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення. У цій статті автори визначили ключові терміни дослідження, на які буде використано впродовж усієї пошукової роботи у рамках проєкту. Крім того, проаналізовано засади багатомовності в українському контексті, враховуючи соціокультурні реалії та мовну освітню політику. Визначено цілі багатомовної освіти, зокрема в українському навчальному просторі та підходи, які можна застосувати для включення багатомовної перспективи у викладання мов, визначено теоретичні засади дослідження мультилінгвізму та плюрилінгвіззму. Аналіз літератури з багатомовності має практичне втілення в організації професійного вдосконалення вчителів, які можуть ознайомитися з підходами, які сприяютимуть формуванню багатомовності студентів.