ПАТРІОТИЧНА СКЛАДОВА В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Колісник, О. (2019). THE PATRIOTIC COMPONENT WITHIN THE EDUCATIONAL-TRAINING PROCESS OF TRAINING OFFICERS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(1). https://doi.org/10.17721/1728-2217.2019.41.29-32

У науковій статті розкриваються складові теорії виховання: зміст, принципи, методи і закономірності виховної, патріотичної підготовки майбутніх офіцерів у системі військової освіти України відповідно до сучасних політичних реалій. Патріотизм воїнів, їх почуття любові до Вітчизни, які втілюються у служінні її інтересам, має основоположне значення для розвитку Збройних сил України.
Головною метою вищої військової освіти сьогодні є сприяння становленню офіцера – національного патріота, високого професіоналу своєї справи, що уміє самостійно ставити і вирішувати професійні проблеми в так званому суспільстві ризику.
Серед виховних компетенцій у офіцера можна назвати наступні: культура системного професійного мислення, комунікативна культура, уміння працювати в команді, толерантність, прагнення до самоосвіти і саморозвитку, відповідальність, організаторські і лідерські якості, стійкість до постійних змін соціального і природного середовища, гнучкість і креативність мислення, духовність, оптимальний стиль професійної поведінки, уміння представляти свої особові і професійні якості, культура здорового способу життя.
Методологічною основою процесу патріотичного виховання офіцерів виступає наукова теорія пізнання, яка передбачає єдність історичного і логічного в педагогічному процесі, методологічний аналіз дидактичних понять, фактів, явищ у поєднанні із змістовним наповненням методики підготовки військових офіцерів, це знання теоретичних основ нормативно-навчальних дисциплін, використання циклу практичної та тактичної підготовки. Об`єктивним пунктом цієї теорії є признання об`єктивності і матеріальності оточуючого світу, існування його у постійному русі, змінах і розвитку, пізнанні світу та його закономірностей. Основою пізнання слугує вся сукупність людської практики, засобів впливу людини на природу і виробничі відносини.