ГЕНДЕРНА ОРІЄНТАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО ВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ

ГОНЮКОВА, Л., КАНАВЕЦЬ, М., СИЧОВА, В. (2023). GENDER ORIENTATION OF PUBLIC GOVERNMENT IN UKRAINE IN POST-WAR RECONSTRUCTION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 18(2), 12–18. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2023/18-2/14

В с т у п . Актуальність і мета дослідження. Сучасна філософія суспільного життя, де рівні права і можливості гарантовані всім, є трендом світового розвитку. Гендерні підходи імплементуються в усі сфери життя суспільства. Про це свідчать, зокрема, Цілі сталого розвитку (Ціль 5), Резолюція РБ ООН 1325 "Жінки. Мир. Безпека", Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018–2023 рр., Європейська хартія рівності жінок та чоловіків у житті місцевих громад, Партнерство Біарріц тощо. Імплементація гендерних підходів у різні сфери суспільного життя дає змогу побачити наявні проблеми для різних соціальних груп і окремих осіб, запропонувати альтернативні шляхи їх розв'язання, що дасть можливість задовольнити потреби конкретних жінок і конкретних чоловіків. Саме розуміння "урядування" базується на нових поглядах на роботу публічної влади, що відображають її повернення обличчям до громадян, демократизацію і особливо важливі в умовах децентралізації. Сучасне розуміння цього терміна, як зазначає І. Дегтярьова, сформувалось і почало активно використовуватись у 90-х роках ХХ ст. для позначення сучасного способу управління демократичною державою, коли до ухвалення рішень залучаються всі зацікавлені сторони, що значно розширює межі традиційного управління органів влади. Тому ми можемо говорити про перехід до гендерно орієнтованого врядування у сучасних демократичних країнах. Метою статті є аналіз гендерної орієнтованості сучасного публічного управління України в умовах післявоєнної відбудови. Об'єкт дослідження – демократичне врядування у післявоєнній відбудові України.
М е т о д и . Для отримання наукових результатів було використано метод порівняльного аналізу з метою виявлення схожості / розбіжності тенденцій розвитку України, готовності вступу до ЄС. Порівняння дослідження проєктів "Посилення ролі жінок у політиці та прийнятті рішень на місцевому рівні" ПРООН і ФАО "Гендерні аспекти, розвиток сільського господарства та сільських територій – Україна" дало підстави зробити висновок про подібність процесів у регіонах України до світової тенденції: чим менше повноважень і ресурсів є у влади, тим більше шансів мають жінки прийти у владу. Також було застосовано метод контент-аналізу як кількісно-якісний метод вивчення промов голови Національного агентства України з питань державної служби, віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, народних депутатів.
Р е з у л ь т а т и . В Україні урядовцями спільно з громадянами напрацьована, написана і діє Державна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Урядом затверджено Національний план дій із виконання Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок, Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека". На виконання цього Плану було розроблено та прийнято відомчі плани. Заплановано та пропонуються до впровадження зміни до нормативно-правових актів, що мали дискримінаційні норми стосовно жінок. Ми можемо констатувати, що відбувається реальний та швидкий процес інтеграції гендерних підходів у всі сфери суспільного життя. В уряді також розробляються секторальні документи, що сприятимуть розвитку гендерно орієнтованого публічного врядування і в повоєнний час. Водночас проблемою залишається брак фахівців із гендерної проблематики в публічному врядуванні, а також гендерні стереотипи, що заважають ефективно змінювати суспільство.
В и с н о в к и . Україні потрібен системний підхід та консолідовані дії органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства, бізнесу для поглибленого розуміння гендерних підходів до розвитку всіх сфер нашого життя. Післявоєнна відбудова буде викликом для реалізації гендерного підходу в усіх сферах суспільного життя. Водночас саме забезпечення справедливості є базовим підходом публічного врядування європейських країн.