Катастрофічні паводки в басейні річки Тиса: їх характеристика та наслідки

Maslova, T. V., Vasylenko, Y. V., & Koshkina, O. V. (2024). Catastrophic floods in the Tysa River basin within Ukraine: characteristics and consequences. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 3(73), 23–36. https://doi.org/10.17721/2306-5680.2024.3.3

Паводки – це природні явища, однак, вони можуть стати стихійними лихами, викликаючи масштабні руйнування, проблеми зі здоров’ям і навіть людські жертви. Це особливо небезпечно, коли річки відокремлені від своїх природних заплавних територій, обмежені штучними каналами, а будівлі та промислові об’єкти побудовані в зонах, що природно схильні до затоплення.
Вивчення причин виникнення паводків та їх основних гідрологічних характеристик сприяє ефективному використанню ресурсів, захисту навколишнього середовища, безпеці людей та забезпеченню стійкості інфраструктури до надзвичайних ситуацій. У статті для аналізу паводків, що спостерігалися в басейні річки Тиса до 2020 року, зібрано дані для всіх діючих гідрологічних постів щодо максимальних значень рівнів води та дати їх проходження, рівнів виходу води на заплаву (відмітка заплави), відмітки нуля постів та витрати води, які спостерігались під час максимальних рівнів води. Крім того, для аналізу умов, що призвели до виникнення найбільш значних катастрофічних паводків у басейні р. Тиса, були використані дані восьми метеорологічних станцій, розташованих у межах досліджуваної території: добові та місячні суми опадів. Отримані дані свідчать про зростання інтенсивності та частоти цих стихійних лих з кінця 1960-х років.
Крім того, проаналізовано причини та особливості проходження катастрофічних паводків холодного (листопад – травень) та теплого (червень – жовтень) періодів року у басейні р. Тиса. Проведено аналіз умов формування та наслідків паводків у листопаді 1998 р. та в березні 2001 р.
Стаття спрямована на вдосконалення стратегій захисту від паводків шляхом покращення розуміння генезису, розвитку та наслідків паводків. Результати дослідження будуть корисними для покращення регіонального планування та готовності до стихійних лих на потенційно вразливих територіях.