Просторово часове розповсюдження масових відкладів мокрого снігу на території України протягом 1991-2020 рр. по окремих десятиріччях

Пясецька, С.І. (2024). Просторово часове розповсюдження масових відкладів мокрого снігу на території України протягом 1991-2020 рр. по окремих десятиріччях. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 1(71), 96-113. https://doi.org/10.17721/2306-5680.2024.1.9

Представлена стаття присвячена дослідженню просторово-часового розповсюдження масових відкладів мокрого снігу на території України протягом окремих десятиріч періоду 1991-2020 рр. За випадок масового розповсюдження відкладів мокрого снігу прийнято випадок, коли в 1 день такі відклади спостерігались на не менше 10 метеорологічних станціях, які розташовані на території не менше 2-ох областей. Проаналізовано кожний з трьох десятирічних періодів, враховуючи усі досліджувані місяці щодо особливостей розповсюдження масових відкладів мокрого снігу окремо та з’ясовано особливості розподілу по території України таких випадків.
Для першого десятиріччя 1991-2000 рр. встановлено, що для зимових місяців та наприкінці осені такі відклади у випадках їх масового розповсюдження здебільшого спостерігаються на території північних, північно-східних областей (Київська, Чернігівської, Сумської, Харківської), а також у центральних областях (Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська). На півдні у цей час вони здебільшого спостерігаються на Одещині, Херсонщині та АР Крим. У березні вони здебільшого зустрічаються на північному сході (Харківщина), центрі (Полтавщина, Черкащина) та на півдні (Запоріжжя, Херсонщина, АР Крим). У квітні такі відклади при масовому їх розповсюдженні здебільшого спостерігаються на Волині та Житомирщині. У 2001-2010 рр. із збільшенням кількості випадків масового розповсюдження відкладів мокрого снігу їх територіальне розповсюдження зазнало змін. Взимку та наприкінці осені до областей північного сходу де спостерігається підвищена повторюваність приєднується Київщина. Серед центральних областей так само найбільшу повторюваність мали Черкаська та Кіровоградська області. У березні та квітні такі відклади здебільшого спостерігаються на півночі, північному сході (Київщина, Чернігівщина Сумщина, Харківщина), центрі (здебільшого Черкащина), а також на півдні (Запоріжжя, АР Крим). У квітні збільшується повторюваність таких випадків на Одещині та АР Крим. У 2011-2020 рр. в холодний період року ситуація аналогічна попередньому десятиріччю. У березні збільшилась повторюваність таких відкладів на Хмельниччині та Полтавщині