ОСОБЛИВОСТІ МАНІФЕСТАЦІЇ АРХЕТИПІВ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО У ТВОРЧОСТІ ЛІ БАЯ

Кірносова, Н. (2025). THE SPECIFICS OF MANIFESTATIONS OF ARCHETYPES FROM THE COLLECTIVE UNCONSCIOUS IN THE WORKS OF LI BAI. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(30), 21–26. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.03

Вступ. Психоаналіз давно закріпився як метод літературознавчих досліджень, зокрема активно експлуатується поняття архетипу, однак до китайської літератури він застосовується не так широко, принаймні в українському літературознавстві таких розвідок поки що не багато. Окрім того, у тих численних розвідках, що стосуються інших літератур, помічаємо, що термін архетип сильно девальвував і почав означати щось геть не те, що мав на увазі його ʺбатькоʺ – К. Юнг. Тому вважаємо актуальним чіткіше окреслити поняття архетипу, повернувшись до його витоків – творчості К. Юнга, і перевірити твердження про універсальність його змістів (що випливає з формулювання колективне несвідоме, тобто спільне для всього людства) на матеріалі китайської літератури. Відповідно формування уявлень про архетипи колективного несвідомого в китайській літературі було прийнято за мету цього дослідження, а виходячи з цієї мети, сформульовано такі завдання, як виявлення архетипної основи окремих поезій китайського поета Лі Бая та з’ясування універсальної й культурно специфічної форм її маніфестації.
Методи. Для того, щоб виявити архетипну основу віршів Лі Бая, використовувався психоаналітичний метод і метод інтерпретації, а для того, щоб з’ясувати культурну специфіку наявних маніфестацій використовувалися методи етимологічного аналізу ієрогліфів (що позначали ключові для творення відповідних образів лексеми) і метод концептуального аналізу, який уможливив виявлення культурно специфічної інформації в концептах, на основі яких генерувалися образи-маніфестації архетипів. Матеріалом дослідження послужили два вірша Лі Бая – ʺВесняні думиʺ і ʺПід місяцем самотньо п’юʺ.
Результати. Виявлено, що у вірші ʺВесняні думиʺ актуалізується архетип аніми і це традиційно відбувається в образі жінки, однак маркером цього жіночого образу є займенник 妾, що містить конотацію упослідженості, і в цьому вбачається китайська культурна специфіка цього образу. У вірші ʺПід місяцем самотньо п’юʺ актуалізуються два архетипи – старця і самості, перший пов’язаний з образом місяця, а другий – з образом тіні. Водночас образ місяця сприймається у своїй функції цілком універсально, а тінь – містить культурну специфіку, пов’язану із зображенням у відповідному ієрогліфі масивної будівлі як джерела тіні, що у світлі психоаналізу може бути потрактовано як позначення вертикалі, тобто розвитку, властивого архетипу самості.
Висновки. Архетипну основу в обраних для дослідження віршах було виявлено, простежено універсальні риси та культурну специфіку для відповідних образів. Виявлення архетипів відбувалося виключно в опорі на класичні визначення цього поняття у К. Юнга, тому очікується, що результати цього дослідження стануть у пригоді як для поглиблення розуміння поезій Лі Бая, так і для уточнення поняття архетип.