Екзогенний вплив політики міжнародних організацій на греко-турецькі конфліктні відносини

Хилько, М. І., Товмаш, Д. А., & Ясинська, В. С. (2024). Екзогенний вплив політики міжнародних організацій на греко-турецькі конфліктні відносини. Політологічний вісник, (93), 275–292. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.275-292

У статті аналізується вплив нової стратегічної концепції організації Північноатлантичного договору (НАТО) на розв’язання політичного конфлікту Греції та Туреччини. Розглянуто політичну участь в подіях у Східному Середземномор’ї, її наслідки для греко-турецьких відносин. Проналізовано застосування нової стратегічної концепції НАТО у Східному Середземномор’ї. Зосереджено на прикладі ролі НАТО в зусиллях з деескалації греко-турецької напруженості. Приклад греко-турецьких відносин має важливе значення з двох причин: через відновлений інтерес НАТО до регіону Східного Середземномор’я, тому що складні відносини між двома країнами можуть порушити єдність НАТО. Визначено, що, незважаючи на те, що мета НАТО полягає в адаптації до викликів, що змінюють безпеку, його нова стратегічна концепція мало що зробила для деескалації напруги між Грецією та Туреччиною. Продемонстровано, що незважаючи на фукцію колективної оборони Альянсу в розв’язанні конфліктів, давні спори у Східному Середземномор’ї зберігаються, часто з підвищенням рівня інтенсивності. Внаслідок, нова стратегічна концепція НАТО визнає труднощі у Східному Середземномор’ї, але при цьому не запроваджує ефективні заходи щодо деескалації напруженості. З’ясовано, що хоча в документі розглядається необхідність посилення взаємодії у Східному Середземномор’ї та підтримується безліч проблем безпеки (включаючи територіальні суперечки, проблеми міграції та конкуренцію за енергетичні ресурси), відсутня діюча основа для усунення напруги між двома державами-членами Північної Співдружності.