ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ «НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕНІЮ» ТА ЇЇ РОЛЬ В ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Погрібна, Д. (2025). ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ «НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕНІЮ» ТА ЇЇ РОЛЬ В ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Українознавчий альманах(37), 58–62. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.8

У статті здійснюється дослідження ролі філософсько-історичної концепції «національного генію». В українському суспільстві спостерігається відсутність консолідації, тому історія процесів українського державотворення та націостановлення характеризується нестабільністю та переривчастістю. Поява непересічних особистостей, яких можна визначити як «національних геніів» сприятиме появі нових ціннісних домінант та конструктивній активізації українського суспільства. Автор аналізує поняття «геній» у межах історико-культурологічного та філософсько-історичного дискурсів. У межах історико-культурологічного дискурсу термін «геній» визначається у співставленні з поняттями «здібності», «обдарованість», «талант» і є вищим рівнем розвитку обдарованості. Проте універсальною характеристикою геніальності, як в межах історико-культурологічного, так і в межах філософсько-історичного дискурсу є вміння створювати нові ціннісні домінанти та впливати на сучасників, долаючи їхню пасивну інертність та прив’язаність до старих форм суспільної організації. В українському філософсько-історичному дискурсі поняття «геній» набуває значення «національного генію». Головним завданням «національного генію» є не лише стати пророком та носієм національної ідеї, а також створити нові ціннісні орієнтири для українського суспільства, які в подальшому призведуть до конструктивних трансформацій української нації. «Національним генієм» України може стати не лише ідеолог, поет чи літератор, але і професійний науковець, військово-політичний діяч чи управлінець. Актуальність концепції «національного генію» для сучасної української нації полягає в необхідності консолідації та виходу українського суспільства з військово-політичної кризи.