Народжуваність та демографічна політика в Україні у 1950-х – 1980-х роках

Омелюх, І. (2025). Народжуваність та демографічна політика в Україні у 1950-х – 1980-х роках. Етнічна історія народів Європи, (77), 166–177. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.15

Друга половина XX століття позначилася істотними трансформаціями у демографічній структурі, зокрема й в динаміці народжуваності, що не оминули й українського регіону, – від короткочасного підйому – так званого «компенсувального» зростання народжуваності – у перші повоєнні роки до стійкого зниження впродовж 1950–1980-х років. Ці тенденції відображали складну взаємодію соціальних, культурних, економічних та політичних змін. Стрімкі урбанізаційні процеси, зростання жіночої зайнятості та рівня освіти, ґендерний дисбаланс в структурі населення на фоні економічної нестабільності, нестачі житла, низької контрацептивної культури при рекордних показниках здійснених абортів сприяли інтенсивному падінню народжуваності у цей період. Хоч материнство як соціальний інститут незмінно перебувало в центрі уваги офіційної ідеології та сімейної політики, що визначалася високим рівнем пронаталізму та патерналізму, спроби державного регулювання цих процесів виявилися малоуспішними. У статті здебільшого на матеріалі статистичних даних досліджуються основні тенденції в структурі народжуваності у період від 1950 до 1989 року, аналізуються коефіцієнти фертильності у різних вікових групах жінок та загальні коефіцієнти народжуваності в Україні впродовж цих десятиліть. Розглядаються головні чинники зниження народжуваності у цей період та особливості її динаміки. Простежено, як змінювалися особливості репродуктивної поведінки у жінок різних поколінь, зокрема «помолодшання» материнства, раннє припинення дітородної активності, тяжіння до утвердження моделі малодітної сімʼї у повоєнних поколіннях. Проаналізовано вплив і значення на демографічну ситуацію повторної легалізації абортів у 1955 році. Показано, у який спосіб на невтішні демографічні тенденції реагувала держава, схарактеризовано основні напрямки радянської сімейної політики, розкрито значення державних ініціатив, соціальних програм, покликаних заохочувати материнство й стимулювати народжуваність.