Ґендерна диференціація літературного канону: китайська жіноча проза

Дисертаційна робота присвячена проблемі визначення і концептуалізації загальних закономірностей розвитку китайської жіночої прози (з ІІ ст. до ХХІ ст.) в аспекті ґендерного розрізнення літературного канону. Аналіз художнього матеріалу вперше здійснено із залученням чотирьохфазової моделі розвитку жіночого красного письменства як субкультури (Е. Шовалтер), що дало підстави виділити три перші з них і описати відповідні періоди – «фемінінний» (ІІ – поч. ХХ ст.), «феміністичний» (1912–1949 рр.) та «фемінний» (1949 р. – поч. ХХІ ст.) – з урахуванням китайської етнокультурної специфіки. Уперше інтерпретація творів китайських письменниць здійснена з урахуванням практик імітації домінантного канону, феміністичного спротиву та жіночого самоствердження, описаних Е. Шовалтер та Ю. Крістевою. У праці адаптовано західну теоретико-методологічну матрицю феміністич-них та ґендерних досліджень до особливостей східного матеріалу, визначено засади формування національної моделі ґендерного літературознавства у Китаї, осмислено проблемні та естетичні домінанти китайської жіночої прози другої половини ХХ ст. У творах Бі Шумінь, Ван Аньї, Лінь Бай, Тє Нін, Сюй Сяобінь, Чжан Цзє, Чжан Канкан, Чень Жань та ін. висвітлені особливості художньої репрезентації жіночого індивідуального досвіду (фемінізовані концепції кохання, жіночої тілесності, ґендерної ідентичності) та жіночої колективної свідомості (реінтерпретація міфології та історії Китаю ХХ ст. з погляду жіночої культури).

Ісаєва Н. С. Ґендерна диференціація літературного канону : китайська жіноча проза : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.04 – література зарубіжних країн / Ісаєва Наталія Станіславівна. - Київ, 2018. – 40 с.