Європейський вимір зовнішньої політики Франції

У результаті дослідження сучасної європейської політики Французької Республіки в умовах трансформаційного поглиблення євроінтеграційних процесів зроблено такі висновки: аналіз концептуальних та методологічних підходів до сутності сучасної європейської політики Французької Республіки в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів уможливив з’ясування особливостей, що відображають весь комплекс впливу трансформаційних зрушень сучасної системи міжнародних відносин на діяльність владних інститутів французької держави для формування нового типу взаємодії на рівні держав та наднаціональних інститутів ЄС. Дослідження основних концепцій євроінтеграції уможливило висновки про суперечливість позицій французьких еліт щодо європейської стратегії Франції, зумовлюючи певні політичні стереотипи. Перший стереотип стосується моделі «Європи» на основі франко-німецької співпраці, що пояснюється обережним ставленням французького уряду до кожної нової хвилі розширення ЄС, яка могла б порушити франко-німецьке лідерство в європейському проекті; другий стереотип стосується ідеї, що потужність Європи виходить за межі моделі національного управління, тобто необхідності встановлення інституційної системи, що об’єднує як наднаціональні інститути, так і політику європейських країн у вимірі спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС; третій стереотип полягає в тому, що Франція розглядає ЄС як політичний проект, що охоплює регуляторну та соціальну політику, тобто соціальну модель «старих» країн континентальної Європи.
Дослідження еволюції політики Французької Республіки щодо розвитку процесів європейської інтеграції від Ф. Міттерана до Ф. Олланда дозволило виявити розбіжності у підходах президентів до зовнішньої політики Франції з огляду на національні пріоритети, дотримання зобов’язань довгострокового співробітництва і поліпшення можливостей впливати на політичні та економічні процеси на рівні ЄС. Встановлено, що європейська політика Франції інтерпретувалась залежно від політичних поглядів Ф. Міттерана, Ж. Ширака, Н. Саркозі та Ф. Олланда, проте європейська політика за президентства Ф. Олланда може характеризуватися як поєднання традиційних намірів і сьогочасних ініціатив, пов’язаних із сучасним баченням напрямів розширення об’єднання, тобто пропонується інший підхід до процесів євроінтеграції з огляду на сподівання французького електорату і врахування відмінностей балансу сил між країнами-членами ЄС.
Встановлено, що ключовою детермінантою сучасної зовнішньої політики Франції є європейський вектор, який залежить від врахування зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на міждержавну взаємодію в рамках ЄС, оскільки ці чинники виявляють національні переваги в євроінтеграційних процесах, сприяють формуванню політичних, економічних і безпекових стратегій Франції в умовах трансформації наднаціональних інститутів, європейського ринку та спільної зовнішньої і безпекової політики. Сутність європейської політики Франції, представлена у стратегії зовнішньої політики, реалізується на практиці передусім на президентському рівні, на рівні урядових структур та представників Французької Республіки в наднаціональних структурах ЄС. Посилення тенденцій до консолідації інтеграційних відносин в Європі свідчить про домінантну роль в цьому процесі провідних європейських країн, зокрема Франції і ФРН, відкриваючи якісно нові можливості для прискореного розвитку європейської спільноти в ХХІ ст.

Авраменко В. В. Європейський вимір зовнішньої політики Франції : дис. ...канд. політ. наук : 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку / Авраменко Валерія Вікторівна. - Київ, 2016. – 216 с.