Тематико-ідеографічний аспект опису та аналізу епонімії
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Єрмоленко, Сергій Семенович
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України
Остапенко, Марія Петрівна
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
15
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
53
Кінцева сторінка :
65
Цитування :
[APA 7] Єрмоленко, С. С., & Остапенко, М. П. (2019). Тематико-ідеографічний аспект опису та аналізу епонімії. Studia Linguistica, (15), 53–65. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.53-65
[ДСТУ] Єрмоленко С. С., Остапенко М. П. Тематико-ідеографічний аспект опису та аналізу епонімії. Studia Linguistica. 2019. № 15. С. 53—65. DOI: 10.17721/StudLing2019.15.53-65 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті висвітлено тематико-ідеографічний аспект явища епонімічного словотвору та, відповідно, епонімічного дериваційного зв’язку. Явище епонімії характеризується тричленною структурою, яка включає твірну одиницю, похідну епонімічну лексему (або фразему) і екстра- та інтралінгвістичний мотиваційний зв’язок між твірною та похідною одиницями. Твірними одиницями для епонімів є власні назви (оніми або пропріативи). За тематико-ідеографічною ознакою оніми класифікуються на різні групи, такі, як реаліоніми та міфоніми відповідно до критерію відношення лексеми з реальним світом: реаліоніми позначають реальні об’єкти дійсності, а міфоніми – вигадані та неіснуючі. Серед реаліонімів виокремлюють антропоніми, ергоніми, етноніми, зооніми, космоніми, топоніми, хрононіми та хрематоніми (сюди ж належать ідеоніми), серед міфонімів – антропоніми, ергоніми, етноніми, зооніми, теоніми (а також демононіми), топоніми та хрематоніми. Тематичні групи власних назв по-різному виявляють активність у плані епонімічної деривації. Ілюструючи це, автори наводять етимологію та визначення, а також до кожної групи надають матеріал з української, англійської та французької мов, що включає етимологічну і семантичну характеристику. Згадано про особливості виокремлення хрононімів та етнонімів як пропріативів. Найбільш продуктивними у плані епонімічної деривації онімами у аналізованих мовах є антропоніми та топоніми, найменш продуктивними – хрононіми та хрематоніми. Для фітонімів похідних епонімів не зафіксовано. Важливим аспектом дослідження епонімів з тематико-ідеографічної та інших точок зору є критика джерел, що продемонстровано на прикладі деяких статей Етимологічного словника української мови. Матеріали цього дослідження становлять теоретико-лінгвістичний інтерес для студій у царині вивчення семантичного й семіотичного потенціалу вторинного використання власних назв у цілому та їх окремих тематико-ідеографічних розрядів зосібна.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
409.03 KB
Контрольна сума :
(MD5):8061c7a1bc84bb9be3d844a0078f1ed4
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International