Вивчення генезису осадових порід за даними каротажу свердловин та оцінка взаємозв'язку між генезисом осадів і колекторськими властивостями

Kerimova, K., & Khalilova, L. (2025). Study of Sediment Genesis Based on Borehole Logging Data and Evaluation of the Relationship Between Sediment Genesis and Reservoir Properties. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, (3(110)) , 14–22. https://doi.org/10.17721/1728-2713.110.02

Вступ. Родовище Булла-Деніз є одним із найперспективніших щодо нафтогазоносності у Південнокаспійському прогині. Воно розташоване в північній частині Бакинського архіпелагу. Незважаючи на те, що родовище Булла-Деніз, яке розкрите глибокими свердловинами, експлуатується з 1975 року, воно ще не було повністю вивчене. Його геологічна будова досліджувалася на основі комплексу геофізичних методів, структурного картування, пошукового буріння та матеріалів із видобутку. Свердловини пройшли лише до верхньої частини Кірмакинської світи в межах Продуктивної товщі (ПТ). Відклади Підкірмакинської та Ґалинської свит не були розкриті в межах родовища. Нафтогазоносність родовища Булла-Деніз приурочена до горизонтів V, VII та VIII ПТ. Горизонт VIII, згідно з Апшеронською стратиграфічною схемою, відповідає Верхньокірмакинському піщаному комплексу й представлений двома шарами піщано-алевритових відкладів у нижній і верхній частинах. Горизонт VII відповідає свиті Фасіла і переважно складається з пісковиків. Горизонт V (відповідно до Апшеронського розрізу – горизонти VIII–IX) представлений чергуванням потужних шарів піску, пісковика та глини. Такі важливі питання, як оцінка умов осадконакопичення та генезису порід, що формують ці горизонти, а також встановлення зв'язку між генетичним походженням порід і їх колекторськими властивостями, залишаються актуальними. Одним із найбільш актуальних завдань є проведення геофізичних досліджень, пов'язаних з пошуком і розвідкою нафтових і газових родовищ із використанням більш сучасних методів і впровадженням нових технологій. Це дає змогу з більшою точністю визначити внутрішню будову нафтогазоносних структур і нафтоносних горизонтів на основі польових геофізичних даних.

Методи. У зв'язку з активізацією пошукових і розвідувальних робіт, спрямованих на виявлення нафтогазоносних утворень і горизонтів Продуктивної товщі, виникла потреба у застосуванні сучасних методологічних і інтерпретаційних підходів – тектонічного, евстатичного, стратиграфічного та генетичного аналізів – як альтернативи дорогому бурінню. З цього поглояду важливим є визначення умов осадконакопичення горизонтів і колекторських комплексів ПТ для цілеспрямованого пошуку покладів, не пов'язаних з антиклінальними пастками, ідентифікації стратиграфічних, літологічних, палеогеоморфологічних, епігенетичних та інших складно розпізнаваних пасток, а також для оцінки нафтогазоносного потенціалу регіону та аналізу поширення перспективних об'єктів у межах осадових басейнів. З іншого боку, існує певний зв'язок між літолого-мінералогічним складом порід і їх колекторськими властивостями, що в кінцевому підсумку проявляється у петрофізичних характеристиках колекторських порід. Саме тому дослідження взаємозв'язку між генезисом відкладів продуктивної товщі та їх колекторськими властивостями дає змогу прогнозувати закономірності поширення піщаного матеріалу на території, а також робити висновки про характер розвитку пористих і проникних зон. Це, у свою чергу, має важливе наукове та практичне значення для оцінки мінливості колекторських властивостей осадових порід. З цього погляду у статті запропоновано раціональний підхід до виявлення зв'язку між генетичним походженням відкладів і колекторськими властивостями порід на основі кількісної інтерпретації комплексних даних каротажу свердловин за допомогою "кількісної моделі лог-фацій". Як об'єкт дослідження розглянуто горизонти V, VII та VIII Продуктивної товщі родовища Булла-Деніз. Результати дослідження наведено й проаналізовано щодо оцінки генезису відкладів та їх впливу на фільтраційно-ємнісні властивості порід.

Результати. За допомогою кількісної лог-фаціальної моделі проведено літолого-фаціальну інтерпретацію розрізів свердловин X1, X2, X3, X4 та X5 умовної ділянки родовища Булла-Деніз. У процесі аналізу виділено фації алювіальних потоків, мілин, прибережно-пляжні та шельфові (морські) утворення. Встановлено взаємозв'язок між генетичним походженням осадових порід і їх колекторськими властивостями. Результати показали, що фізичні властивості досліджуваних порід безпосередньо пов'язані з їхнім генезисом. Крім того, побудовано гістограми, що відображають зміни середньої відносної піщаності й пористості, а також варіації товщини фацій потоків, мілин і пляжних відкладів по розрізах досліджуваних свердловин.

Висновки. Проведено комплексний літолого-фаціальний і сейсмо-фаціальний аналіз для родовища Булла-Деніз на основі даних свердловин X1–X5 та сейсмічних профілів. Виділено фації потоків, мілин прибережно-пляжного і шельфового походження. Встановлено чіткий зв'язок між генетичним походженням осадів і їх колекторськими властивостями, особливо у фаціях потоків і мілин, де ефективна пористість і товщина піщаних тіл мають тісний кореляційний зв'язок. Натомість прибережно-пляжні фації демонструють хаотичну варіативність без такої кореляції. Крім того, сейсмо-фаціальний аналіз у межах нижньопліоценового інтервалу виявив флювіальні, морські й змішані середовища осадконакопичення, що свідчить про складну історію осадконакопичення в досліджуваному районі.