Обґрунтування ризику переховування при застосуванні запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційних прав особи

Serhieieva, D., Іskenderov, E., Sukhachova, I., Pohoretskyi, M., & Lysachenko, Y. (2022). Substantiation of the risk of absconding when applying pre-trial restriction measures related to the limitation of a constitutional person’s right. Amazonia Investiga, 11(58), 7-17.

У статті досліджуються особливості обґрунтування прокурором наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду при застосуванні запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційних прав особи. Статистичні дані засвідчують тенденцію до зростання числа випадків відмов слідчих суддів у погодженні клопотань прокурорів як суб’єктів доказування про застосування засобів кримінального процесуального доказування, зокрема заходів забезпечення, що вказує, серед іншого, на низький рівень обґрунтованості поданих клопотань. Так, у 2018 р. слідчі судді відмовили у задоволенні 5 970 клопотань із загальної кількості 37 193 клопотань про застосування заходів забезпечення (16,5 %); у 2019 р. - 5 733 із 34 780 (близько 16,4 %); у 2020 р. - 5 693 із 31 547 (18,1 %); за 2021 р. - 5 277 із 30 408 (17,3 %); за січень-березень 2022 р. - 799 із 4 526 (17,6%). Вказане обумовлено тим, що проблеми реалізації прокурором своїх повноважень під час доказування у досудовому розслідуванні, зокрема при обґрунтуванні наявності ризику переховування, досі не були піддані комплексному теоретичному дослідженню.
Вивчення практики Європейського суду з прав людини дає змогу розкрити сутність ризику переховування як підстави для застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційних права особи, а також з’ясувати які фактори мають бути враховані прокурором при обґрунтуванні ризику переховування.