Ідеологічний конфлікт і лексичні зміни: корпусний аналіз неологізмів культурних воєн в англійській мові
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Крамар, Наталія
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, Київ, Україна
Ільченко, Ольга
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, Київ, Україна
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
61
Кінцева сторінка :
67
Цитування :
[APA 7] Крамар, Н., & Ільченко, О. (2026). Ideological Conflict and Lexical Change: A Corpus-Assisted Study of Culture-War Neologisms in English. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 61–67. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.9
[ДСТУ] Крамар Н., Ільченко О. Ideological Conflict and Lexical Change: A Corpus-Assisted Study of Culture-War Neologisms in English. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. no. 1. P. 61—67. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.39.9 (date of access: 25.07.2026).
Вступ. У статті досліджуються англійські лексичні та семантичні неологізми, пов'язані з культурними війнами, тобто ідеологічним протистоянням між консервативними та ліберальними системами цінностей і переконань. Хоча такі неологізми переважно виникають у контексті США, вони також проникли в політичний і медійний дискурс інших західних країн. Метою дослідження є виявлення функціональних і семантичних моделей ключових неологізмів культурних воєн на матеріалі корпусу NOW – одного з найбільших і постійно оновлюваних онлайн-корпусів англійської мови.
Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні якісних і кількісних підходів. Основними методами є діахронний частотний аналіз, колокаційний аналіз і аналіз конкордансів, що дало змогу виявити семантичні зв'язки між досліджуваними термінами, процеси їхньої ресемантизації та ступінь їх закріплення в медійному дискурсі. Отримані корпусні дані також було проаналізовано з позицій критичного дискурс-аналізу з урахуванням процесів формування позиційності та соціальної поляризації, які ці неологізми водночас відображають і відтворюють.
Результати. Неологізми культурних воєн характеризуються особливо спірною та плинною семантикою, чутливою до змін владних і ідеологічних співвідношень у суспільстві. Ключовими семантичними процесами, простеженими в їхньому виникненні та розвитку, є семантичне розширення (deplatforming, cancel culture, microaggression), метафоризація (snowflake, safe space) та пейорація (woke). Крім того, ці неологізми часто зазнають реверсії ідеологічної атрибуції між лівими та правими політичними колами в процесі взаємного дискурсивного протистояння.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що неологізми культурних воєн не лише відображають політичну поляризацію, а й активно сприяють "озброюванню" мови (language weaponization), перетворюючи сам лексичний вибір на маркер ідеологічної позиції в сучасному публічному дискурсі. Таким чином, у статті підкреслюється важлива роль неологізмів як лінгвістичних маркерів ідеологічного конфлікту. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на міжмовний аналіз лексики культурних воєн або на вивчення її семантичної динаміки з погляду психолінгвістики.
Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні якісних і кількісних підходів. Основними методами є діахронний частотний аналіз, колокаційний аналіз і аналіз конкордансів, що дало змогу виявити семантичні зв'язки між досліджуваними термінами, процеси їхньої ресемантизації та ступінь їх закріплення в медійному дискурсі. Отримані корпусні дані також було проаналізовано з позицій критичного дискурс-аналізу з урахуванням процесів формування позиційності та соціальної поляризації, які ці неологізми водночас відображають і відтворюють.
Результати. Неологізми культурних воєн характеризуються особливо спірною та плинною семантикою, чутливою до змін владних і ідеологічних співвідношень у суспільстві. Ключовими семантичними процесами, простеженими в їхньому виникненні та розвитку, є семантичне розширення (deplatforming, cancel culture, microaggression), метафоризація (snowflake, safe space) та пейорація (woke). Крім того, ці неологізми часто зазнають реверсії ідеологічної атрибуції між лівими та правими політичними колами в процесі взаємного дискурсивного протистояння.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що неологізми культурних воєн не лише відображають політичну поляризацію, а й активно сприяють "озброюванню" мови (language weaponization), перетворюючи сам лексичний вибір на маркер ідеологічної позиції в сучасному публічному дискурсі. Таким чином, у статті підкреслюється важлива роль неологізмів як лінгвістичних маркерів ідеологічного конфлікту. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на міжмовний аналіз лексики культурних воєн або на вивчення її семантичної динаміки з погляду психолінгвістики.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
409.38 KB
Контрольна сума :
(MD5):f3dfa41b4b9eca18958d71410387c120
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International