Психологічні чинники розвитку стресостійкості у фахівців із соціальної роботи

Емпіричне дослідження підтвердило висунуту гіпотезу про те, що розвитку професійної стресостійкості сприяють певні психологічні чинники особистості. З отриманих результатів дійшли висновку, що для розвитку стресостійкості необхідним є формування саме інтернальності, прийняття себе та інших, домінантності та емоційного комфорту як у сфері професійного життя, так і у побутових відносинах. При цьому необхідно мінімізувати екстернальні тенденції шляхом формування активних копінг-стратегій готовності до розв’язаннях проблемних ситуацій, як самостійно, так і зі зверненням до значущого референтного оточення. Проведений кореляційний аналіз продемонстрував вагомі зв’язки фізіологічних ознак стресу у соціальних працівників з віком та стажем. Також особливо виразними є зв’язки ознак емоційного стресу з фактором емоційного комфорту, що вказує на тенденцію до зростання стресостійкості за даним параметром по мірі збільшення відчуття емоційного комфорту у фахівця у основних сферах професійної та особистої життєдіяльності. Разом із тим, ще однією вагомою є кореляція готовності до вирішення проблем з пошуком соціальної підтримки. Це може бути пояснено тим, що фахівцю задля вирішення деяких складних завдань та проблем потрібна підтримка та порада колег.

Горела Д. І. Психологічні чинники розвитку стресостійкості у фахівців із соціальної роботи : дипломна робота … бакалавр : 231 Соціальна робота / Горела Діана Ігорівна. - Київ, 2022. – 73 с.