Первинний досвід нерефлексивної суб’єктивної свідомості як топос спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов (на матеріалі фокальних єдностей слів-фотофеноменів)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
41
ISSN :
2413-5593
Початкова сторінка :
21
Кінцева сторінка :
42
Цитування :
[APA 7] Шевкун, Е. В. (2022). Первинний досвід нерефлексивної суб’єктивної свідомості як топос спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов (на матеріалі фокальних єдностей слів-фотофеноменів). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (41), 21–42. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2022.41.02
[ДСТУ] Шевкун Е. В. Первинний досвід нерефлексивної суб’єктивної свідомості як топос спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов (на матеріалі фокальних єдностей слів-фотофеноменів). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2022. № 41. С. 21—42. DOI: 10.17721/2663-6530.2022.41.02 (дата звернення: 31.08.2026).
Статтю присвячено теоретично-філософським засадам дослідження, які ґрунтуються на моделі пізнання, сформованої у лоні пост-некласичної філософської парадигми як синтезу феноменології та екзистенціалізму. Відмова від класичної гносеології (пізнання буття через сутність) зумовлює зцентрованість дослідження на сфері людської суб’єктивності. Свідомість, інтенційність та переживання, вбудовані у сенси екзистенції розкриваються шляхом опису топологічного простору феноменологічної свідомості за посередництвом моделювання повного акту феноменізації; у мовній площині повна аналітика феноменів світлової природи виступає фокусом сияжіння слів-фотофеноменів. зазначені концептуальні зсади виступають теоретичним підґрунтям зіставлення та порівняння близько-неблизько споріднених мов індоєвропейської мовної сім’ї у поєднанні з емпіричним доробком історичної компаративістики / зіставного історичного методу; етимологічного аналізу мовного матеріалу та виокремлення ланцюгів-зчеплень коренів-фотоетимонів у індоєвропейських мовах.
Особистий внесок автора полягає у застосуванні влучних та валідних засад комплексної філософії мови – синтезу феноменології та екзистенціалізму,
відкривають новий ракурс у багатовікових пошуках розв’язання проблеми спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов.
Відхід від методоцентризму та застосування теоретично множинних моделей концептуалізації предметної мови відкриває нові можливості альтернативного моделювання ймовірностей появи – опису слів-екзистенціалів світлової природи як співпричетних фокусу внутрішнього – повному акту феноменізації у модальності можливості / ймовірності. Антропологічні розвідки як проявлення внутрішніх глибинних першопочатків суб’єкта екзистенції дозволили висунути гіпотезу про відносний характер прагматичної складової у актах первинного нерефлексивного досвіду відкриття буття у світі та ймовірнісного висунення на перший план апріорної даності Свободи за умови феноменального відношення до світу. Емпіричний матеріал дослідження – фокальні єдності слів фотофеноменів, які промовляють про світ та людське буття у ньому , охоплюють значну кількість мовного матеріалу з близько-неблизько споріднених мовних групах індоєвропейської сім’ї.
Особистий внесок автора полягає у застосуванні влучних та валідних засад комплексної філософії мови – синтезу феноменології та екзистенціалізму,
відкривають новий ракурс у багатовікових пошуках розв’язання проблеми спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов.
Відхід від методоцентризму та застосування теоретично множинних моделей концептуалізації предметної мови відкриває нові можливості альтернативного моделювання ймовірностей появи – опису слів-екзистенціалів світлової природи як співпричетних фокусу внутрішнього – повному акту феноменізації у модальності можливості / ймовірності. Антропологічні розвідки як проявлення внутрішніх глибинних першопочатків суб’єкта екзистенції дозволили висунути гіпотезу про відносний характер прагматичної складової у актах первинного нерефлексивного досвіду відкриття буття у світі та ймовірнісного висунення на перший план апріорної даності Свободи за умови феноменального відношення до світу. Емпіричний матеріал дослідження – фокальні єдності слів фотофеноменів, які промовляють про світ та людське буття у ньому , охоплюють значну кількість мовного матеріалу з близько-неблизько споріднених мовних групах індоєвропейської сім’ї.
Ключові слова :
фотофеномен слово-фотофеномен фенгоменологічна свідомість первинний досвід не-рефлексивної свідомості першоподія-екзистенціал інтенційно-смислові константи повний акт феноменізації соціогенезисна свідомість photophenomenon the word-photophenomenon phenomenological consciousness primary experience of non-reflective consciousness first event-existential intentional-semantic constants complete act of phenomenization sociogenesis consciousness
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
485.8 KB
Контрольна сума :
(MD5):bfd1bf14d3cf717485e2bcacb937fa00
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution-ShareAlike 4.0 International