Міжнародний огляд концепцій оптимізації збереження та управління гастрономічним ландшафтом

Нестерчук, І. К.

doi:10.17721/2786-4561.2026.7.1-6/14

Міжнародний огляд концепцій оптимізації збереження та управління гастрономічним ландшафтом

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2026

Автор(и) :

Нестерчук, І. К.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/31988

DOI :

10.17721/2786-4561.2026.7.1-6/14

Журнал :

Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

Випуск :

7(1)

ISSN :

2786-4561

Початкова сторінка :

49

Кінцева сторінка :

54

Цитування :

[APA 7] Нестерчук, І. К. (2026). Міжнародний огляд концепцій оптимізації збереження та управління гастрономічним ландшафтом. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, (7(1)), 49–54. https://doi.org/10.17721/2786-4561.2026.7.1-6/14

[ДСТУ] Нестерчук І. К. Міжнародний огляд концепцій оптимізації збереження та управління гастрономічним ландшафтом. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. 2026. № 7(1). С. 49—54. DOI: 10.17721/2786-4561.2026.7.1-6/14 (дата звернення: 29.08.2026).

У статті здійснено міжнародний огляд напрямків оптимізації збереження та управління гастрономічним ландшафтом як динамічною соціо-екологічною системою. Показано, що сучасні дослідження зосереджуються на поєднанні локальності, різноманіття, якості та стійкості як базових принципів управління біосферою, гастрономічні ландшафти та сталий розвиток територій. Обґрунтовано, що гастрономічний ландшафт дедалі частіше трактується не лише як простір виробництва й споживання їжі, а як інструмент збереження біокультурної спадщини, підтримки продовольчого суверенітету та територіального розвитку. Виявлено, що ключовими механізмами оптимізації є просторове планування, GIS-моделювання, індексна оцінка ресурсного потенціалу, підтримка локальних харчових мереж і впровадження управлінських підходів. Показано, що такі підходи можуть бути використані для формування багатофункціональних агропродовольчих парків, розвитку гастрономічного туризму та ревіталізації територій.