Соматичні фразеологізми з компонентом “серце” у давньогрецьких трагедіях класичної доби
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Левко, Олександр Вадимович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Тирнова, Олександра Олегівна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
12
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
64
Кінцева сторінка :
73
Цитування :
[APA 7] Левко, О. В., & Тирнова, О. О. (2018). Соматичні фразеологізми з компонентом “серце” у давньогрецьких трагедіях класичної доби. Studia Linguistica, (12), 64–73. https://doi.org/10.17721/StudLing2018.12.64-73
[ДСТУ] Левко О. В., Тирнова О. О. Соматичні фразеологізми з компонентом “серце” у давньогрецьких трагедіях класичної доби. Studia Linguistica. 2018. № 12. С. 64—73. DOI: 10.17721/StudLing2018.12.64-73 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті досліджено фразеологізми з соматичним компонентом “серце” у давньогрецькій мові на позначення емоцій, психічних станів і почуттів, проаналізовано вживання соматизмів у складі фразеологізмів та метафоричних сполук, охарактеризовано семантику дієслів у соматичних фразеологізмах. У ході дослідження було виокремлено 104 соматичні фразеологізми з компонентом “серце” у трагедіях Есхіла, Софокла й Еврипіда, з яких 62 одиниці вживаються на позначення емоцій, психічних станів та почуттів. У складі фразеологізмів з компонентом “серце” вживаються соматичні лексеми καρδία / κραδίη та κῆρ. Встановлено, що у мові давньогрецьких трагедій класичної доби переважають соматичні фразеологізми на позначення негативних емоцій та почуттів, зокрема суму, печалі, страху, гніву, роздратування, злості, душевного болю, відчаю, депресії. Сфера позитивних емоцій, зокрема радість, піднесеність, задоволення, спокій і умиротворення, представлена у проаналізованому мовному матеріалі у співвідношенні 15 % до 85 % соматичних фразеологізмів з компонентом “серце” на позначення негативних емоцій. Виявлено, що семантика дієслів, що вживаються у складі соматичних фразеологізмів, вказує, як правило, на фізичну дію, яка звершується над серцем, шкоду, насильство і наругу над ним, тілесний біль, прискореність або уповільнення пульсу, холодні або гарячі відчуття. У фразеологізмах на позначення депресії і відчаю дієслова позначають завдання тілесних ран серцю, наприклад, θλίβω “здавлювати”, δάκνω “кусати”, μασтигόω “шмагати”, ἐктήкω “розплавляти”; на позначеня страху – зміну температури серця і його темпу, наприклад, ζωпυρέω “розпалюватися вогнем”, ὀρχέоμαι “танцювати”. Душевна тривога вербалізується за допомогою когнітивної метафори “серце – водойма”, тому у тривожному серці здіймаються хвилі або воно бушує від невідворотної круговерті. Результати дослідження підтверджують тезу про те, що давньогрецька культура є “культурою серця”.
Галузі знань та спеціальності :
B Культура, мистецтво та гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
269.38 KB
Контрольна сума :
(MD5):c55cb6e31c2920936502afb87508d468
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International

