Функціонування української науки в умовах воєнного часу вимагає особливої уваги до дотримання етичних норм наукових досліджень заради розбудови незалежної від впливу пострадянської ідеології української науки на засадах чесності, надійності та об’єктивності. У пострадянських країнах впровадження принципів академічної доброчесності зіткнулося з проблемами значного впливу радянських традицій академічного письма, за яких наукову статтю, особливо у соціогуманітарних науках, розглядали як ефективний інструмент ідеологічного тиску.
Україна намагається пройти складний процес вестернізації методології, традицій, редакційних політик та практик наукової комунікації. Протягом 50 років наша наука була закрита від зовнішнього світу під залізною завісою, і деякі науки, зокрема соціальні та гуманітарні, існували як квазінауки з точки зору сьогоднішньої перспективи. Нові виклики, пов’язані із можливостями використання авторами штучного інтелекту під час підготовки наукових статей, потребують поглибленого дослідження його впливу на дотримання норм академічної доброчесності.
Узгодження практик роботи наукових видань в Україні із міжнародними стандартами є питанням національної безпеки. Надійні видавничі практики, дотримання глобальних стандартів і участь у міжнародному співробітництві є ключовими для економічного розвитку, технологічних інновацій і протидії дезінформації. Проєкт орієнтований на вдосконалення підходів у галузі дослідницької доброчесності та академічної публікаційної діяльності серед українських науковців. Ця ініціатива є ключовою для підвищення конкурентоспроможності України та її успішної інтеграції в глобальний науковий простір.
Мета проєкту спрямована на підготовку концепції функціонування наукової видавничої екосистеми сучасних університетів (scholarly publishing ecosystem), а також моделей трансформацій науковців, редакцій наукових журналів і університетських видавництв відповідно до вимог міжнародних стандартів, найкращих зарубіжних редакційних практик для забезпечення конкурентоспроможності України у світі, розвитку національного дослідницького простору та його ефективної інтеграції до європейського дослідницького простору. Розроблення дорожньої карти розвитку для усіх гравців на науковому видавничому полі буде спрямовано на формування свідомого ставлення науковців і видавців наукової літератури до власної наукової інтегритетності та значущості якісних публікацій у міжнародному вимірі.
Серед завдань проєкту такі як визначити моделі трансформації наукових видань відповідно до вимог міжнародних стандартів та актуальних видавничих практик країн ЄС за допомогою swot-аналізу, pestle-аналізу умовної редакції наукового журналу і умовного науковця; провести моніторинговий аналіз європейських практик якісного оцінювання роботи науковців і рейтингування наукових видань та підготувати відповідні пропозиції щодо правового регулювання; провести контент-аналіз висвітлення та чіткості формулювання вимог до якості, оригінальності дослідження та зрозумілості політик журналу, взявши за основу міжнародні наукові видання з високим імпакт-фактором; узагальнити редакційні практики наукових видань; розробити методологію визначення витрат на підготовку наукової статті та її публікацію у виданнях відкритого доступу; обґрунтувати методику ідентифікації потенційних фінансових витрат українських державних університетів на створення та забезпечення ефективної роботи редакцій наукових видань для входження наукових університетських журналів у загальносвітові наукометричні бази DOAJ, Scopus, WoS.
Основним результатом проєкту буде комплексна концепція функціонування наукової видавничої екосистеми сучасних університетів (scholarly publishing ecosystem) в Україні, визначені економічні та правові засади та підготовлена відповідна дорожня карта.